Методичні вказівки для викладачів

"МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ТЕМИ «ТРИГОНОМЕТРИЧНІ ФУНКЦІЇ. ТРИГОНОМЕТРИЧНІ РІВНЯННЯ І НЕРІВНОСТІ» У ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ"

Джерело: Матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців «Наука, освіта, суспільство очима молодих»/ "МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ТЕМИ «ТРИГОНОМЕТРИЧНІ ФУНКЦІЇ. ТРИГОНОМЕТРИЧНІ РІВНЯННЯ І НЕРІВНОСТІ» У ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ" Куруц Х. І., здобувач вищої освіти Белешко Д. Т., доцент Рівненський державний гуманітарний університет - аналітика.

 Профільне навчання є одним із ключових напрямів модернізації та удосконалення системи освіти нашої держави й передбачає реальне й планомірне оновлення школи старшого ступеня і має найбільшою мірою враховувати інтереси, нахили і здібності, можливості кожного учня, у тому числі з особливими освітніми потребами, у контексті соціального та професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці. Такий підхід до організації освіти старшокласників не лише найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, а й дає змогу створити найоптимальніші умови для їхнього професійного самовизначення та подальшої самореалізації.

Мета профільного навчання – забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації .

Дана тема в профільному навчанні розраховано на 65 годин, з них 4 години для контрольних робіт.

Однією з серйозних проблем, з якою доводиться стикатися викладачам профільного курсу математики, - проблема необхідності суттєвої різниці відбору змісту модуля «Тригонометричні функції. Тригонометричні рівняння і нерівності» для різних профілів. При вивченні математики на профільному рівні дана тема ширше представлена.

В ході аналізу організації системи знань при вивченні розділів тригонометрії (Блох А.Я., Мокрушин Е.Л., Павленкова И.А., Чичигин В.Г.) були виявлені особливості навчання тригонометрії на профільному рівні:

 позиції діяльнісного підходу - це використання на заняттях математики завдань з тригонометрії, спрямованих на розвиток самостійної діяльності учнів в ході вирішення завдань пов'язаних з практичним застосуванням тригонометрії для кожного профілю, трансформація змісту модуля «Тригонометричні функції. Тригонометричні рівняння і нерівності» в завдання, системи завдань, практичні роботи;

 позиції змістовного підходу - це вибір значущих для кожного профілю дидактичних одиниць, визначення можливості інтеграції дидактичних одиниць у більші одиниці, визначення ключових операцій і понять в значущих для профілю дидактичних одиницях;

 позиції особистісно-орієнтованого підходу - це врахування інтересів учнів і рівня знань, умінь з метою розвитку їх особистості при організації навчального матеріалу;

 позиції компетентнісного підходу – це володіння методами розв’язування типових математичних задач; логічна компетентність – володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень; конструктивно-графічна компетентність – здатність будувати математичні моделі практичних ситуацій, використовуючи аналітичні або графічні об’єкти; дослідницька компетентність – володіння передбачуваними програмою та Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти математичними методами дослідження практичних задач.

Також можна встановити, що процес проектування змістовного модуля «Тригонометричні функції. Тригонометричні рівняння і нерівності» являє собою вибір різних дидактичних одиниць, диференційованих за рівнями і профілів навчання, трансформацію змісту модуля в завдання, системи завдань, практичні роботи і ін. Для використання при організації навчання в рамках різних профілів реалізується, при дотриманні дидактичних принципів науковості, фундаментальності і прикладної спрямованості; наступності, послідовності і системності; розширення змісту модуля в залежності від специфіки кожного профілю; наочності, гуманітарности і поляризації.

Методична система навчання тригонометрії учнів профільних класів розуміється як певна сукупність частин або компонентів навчання тригонометрії, що утворюють єдине ціле у своїй взаємодії.

Цільовий компонент методичної системи навчання представлений постановкою узагальненої мети і цілей етапів процесу навчання; цілей, що реалізуються на етапах навчання, і цілей блоків змісту тем навчального матеріалу, що відображають динаміку навчання тригонометрії в профільній школі на кожній фазі освоєння учнями навчального матеріалу (при створенні навчальних ситуацій, оперативних цілей, досяжних в рамках навчання, при вирішенні задач в умовах конкретного уроку).

У дослідженні до методів навчання тригонометрії можна віднести: монологічний, показовий, діалогічний, евристичний, дослідницький, алгоритмічний, програмований і інтерактивний методи (для теми «Тригонометричні функції» - монологічний, показовий, евристичний, дослідницький, інтерактивні методи; для теми «Тригонометричні рівняння» - показовий, алгоритмічний, програмований, інтерактивний методи; для теми «Перетворення тригонометричних виразів» - діалогічний, евристичний, дослідницький, інтерактивний методи). Наприклад, завдання на доведення і завдання з елементами дослідження (зокрема, практичні роботи і дослідження тригонометричних рівнянь, що містять параметри) були засобом розвитку навичок самостійної дослідницької роботи.

У дослідженні до засобів навчання, що забезпечує навчання тригонометрії учнів профільних класів, віднесені друковані видання підручників, навчально-методичні посібники; довідники з математики та довідкова математична література; записи на дошці; навчальне обладнання; аудіо-, і відео, навчально-інформаційні матеріали; мова викладача; електронні підручники; мережеві навчально-методичні посібники; комп'ютерні навчальні системи, тренажери; віртуальна реальність.

Отже, в даній публікації наведено методичні рекомендації для відбору або конструювання вчителями математичних задач з тригонометрії, спрямованих на навчання тригонометрії учнів класів з профільним нахилом: зміст завдань повинно бути різнорівневим, пов'язаних з практичною значущістю тригонометрії для кожного профілю і використанням наочності; повинні бути реалізовані узагальнені способи або методи розв'язування математичних задач; необхідне узгодження рівня складності завдань зі ступенем володіння тригонометричними знаннями і їх проявами в профільних областях.

Список використаних джерел:

1. Концепція профільного навчання в старшій школі (Наказ МОН № 1456 від 21.10.13 року) – 2013. – № 1456. 

2. Маркова І. С. Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика: Метод проектів. Комп’ютерні технології. Розвивальне навчання / І. С. Маркова – Х.: Вид. група «Тріада». 2007 – 171с.

3. Петренко С. В., Мартиненко О. В. Особливості навчання математики в профільній школі / Діяльність навчального закладу як умова розбудови освітнього простору регіону. Матеріали Всеукраїнської науково- практичної конференції. – Чернігів: РВВЧДПУ, 2004. – С. 63-66.

4. Нелін Є.П. Алгебра і початки аналізу : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. 10 клас : профільний рівень /Нелін Є.П. – Х.: Гімназія, 2010. – 416 с.

5. Мерзляк А.Г. Алгебра і початки аналізу : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. 10 клас : профільний рівень /Мерзляк А.Г., Номіровський Д.А., Полонський В.Б., Якір М.С. – Х.: Гімназія, 2010. – 420с.